Сила звички до „неволі“

Їй бо я далеко не компутерний гуру, ба навіть не досвідчений користувач ПК. Зібрати собі залізного друга певно зможу (бо складно впхнути невпихуване) як і кілька років тому, можу встановити програмку та з часом, розібравшись в її налаштуваннях, без особливих проблем і ускладнень працювати з нею, у випадку виникнення непередбачуваної ситуації не стидаюсь погуглити… Але програмуванням ніколи не займався, адміню домашній ПК з аркуша (важко запам’ятати деякі команди консолі), не відаю як пропатчити KDE2 під FreeBSD.

З кінця літа–початку осені 2011 пересів вдома на Linux (завдяки жорсткому диску що спочив у бозі та забрав з собою системний розділ). Не заради похизуватись, а просто набридло обкрадати „бідну“ корпорацію та схотілось опанувати щось для мене нове (а до Ubuntu та їй подібних, я приглядався доволі давно) … Як не дивно вже понад пів року ОС працює доволі стабільно, ба навіть вдалось встановити Radialix (один з моїх основних перекладацьких інструментів) і навіть з ним регулярно працювати 🙂 Звісно далеко не все мені тут подобається: кошерних аудіо- (важко було відмовитись від звичного AIMP), відео-програвачів (тільки розсмакував Daum PotPlayer) та ICQ-клієнта (RnQ нині льотає під вайном :-P) так і не знайшов. Але більшість моїх домашніх потреб безкоштовна вісь (нині це Xubuntu, але з квітня, коли вийде чергова LTS-версія, хочу перейти на „легшу“ Lubuntu) задовольнила: пошвендяти в Інтернеті, послухати музику, подивитись якесь видиво… ба навіть поперекладати ПЗ.

Власне чому я вирішив підняти цю тему. Колеги (переважно дівчата) на роботі звикли до використання MS Office 2007, що дірявить навіть мегакрутезну MacOS X, і перейти на LibreOffice їм чомусь не до снаги, хоча педантичні консервативні німці на цьому вже зекономили дебело грошей (от би мені опанувати їх чарівний пєндюль методику переконання користувачів використовувати вільне та безкоштовне ПЗ). Звісно, у чомусь винне й стереотипне сприйняття „безплатне не може бути якісним“.

Піратизація (як на мене, ініційована самими корпораціями на пострадянському просторі) суспільства, яке звикло брати безкоштовно, перетворила його на купу невільників, що звикли до „зручного“ „невільницького“ (на противагу вільному та безкоштовному) програмного забезпечення. І певен невдовзі це відгукнеться: Європа та США вже давно контролюють цю царину, РФ теж кілька років тому дебело взялась за авторські права… Колись і наших царьків щодо цього притиснуть ойропейці, як і з вартістю газу для населення.

Поширити: Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Pin on PinterestEmail this to someone

Інформатор

Цю публікацію надіслано за допомогою форми для повідомлення новин. Основною місією є інформування селян про нові вісті Хутору, району, області, країни та цілої планети Земля...

Вам це має сподобатися...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *